ПоясненняРозділ 02 · Стратегія і позиціонування
Бенчмаркінг: як порівнювати себе з найкращими
Бенчмаркінг — це систематичне порівняння своїх показників і способів роботи з тими, хто робить те саме краще, щоб перейняти вдалі практики. Число показує розрив; користь дає лише відповідь на запитання, що саме інші роблять інакше.
Головне коротко
- Бенчмаркінг порівнює не лише показники, а й практики: число показує розрив, а закрити його допомагає тільки розуміння того, що еталон робить інакше.
- Формальний метод склався в компанії «Ксерокс» на межі 1970-х і 1980-х років; його описав Роберт Кемп, а найвідоміший приклад — складська робота, перейнята в компанії з іншої галузі.
- Еталоном може бути власний відділ, конкурент або компанія з іншої галузі; у конкурентів, за Кемпом, можна навчитися лише наздоганяти.
- Готові «середні по ринку» цифри залежать від того, хто рахував, на кому і як визначив показник: дві оцінки тієї самої величини можуть різнитися в кілька разів.
- Невеликій B2B-компанії найнадійніше починати з внутрішнього порівняння відділів, менеджерів, каналів і періодів, а зовнішні дані брати з відкритої звітності, Держстату й обміну з неконкурентами.
Зміст · 10 розділів
Бенчмаркінг (benchmarking) — це систематичне порівняння своїх показників і способів роботи з тими, хто робить те саме краще, щоб перейняти вдалі рішення. Еталоном може бути конкурент, компанія з іншої галузі або сусідній відділ власної фірми. Число, з яким порівнюють, називають бенчмарком (benchmark): це орієнтир, а бенчмаркінг — робота, яку довкола нього виконують.
Нижче — що порівнюють у маркетингу й продажах, звідки взявся метод, як провести його по кроках, де українській компанії взяти дані і чому готові «середні по ринку» цифри — слабка опора.
Що таке бенчмаркінг і що порівнює B2B-компанія
Класичне визначення дала компанія «Ксерокс» (Xerox): безперервний процес вимірювання своїх продуктів, послуг і практик у порівнянні з конкурентами або компаніями-лідерами. Роберт Кемп (Robert C. Camp), який запроваджував метод у логістиці «Ксерокс», в інтерв'ю 1993 року навів і коротку робочу версію: знайти найкращі практики й упровадити їх.
У визначенні дві частини. Порівняння показників відповідає на запитання «наскільки ми відстаємо». Порівняння практик — на запитання «що інші роблять інакше». Міжнародна мережа центрів бенчмаркінгу Global Benchmarking Network у звіті 2010 року застерігає: бенчмаркінг часто зводять до порівняння показників, а воно саме по собі дає мало — показує розрив, але не підказує, як його закрити.
У маркетингу й продажах B2B-компанії зазвичай порівнюють таке:
- конверсію між етапами воронки продажів і частку виграних угод;
- тривалість циклу угоди і швидкість першої відповіді на заявку;
- вартість ліда (потенційного клієнта, який залишив контакт) і вартість залучення клієнта;
- середній чек, частку повторних замовлень, відтік клієнтів;
- частку виручки, що йде на маркетинг;
- самі процеси: як обробляють заявку, готують комерційну пропозицію, передають клієнта від маркетингу до продажів.
Уявімо дистриб'ютора насосного обладнання з двома регіональними відділами продажу (приклад вигаданий). За пів року відділ А отримав 200 заявок і уклав 24 угоди — конверсія 12 %. Відділ Б із 180 заявок уклав 9 угод — 5 %. Розрив — сім відсоткових пунктів. На цьому порівняння показників закінчується і починається головне: з'ясувати, що відділ А робить інакше. Виявляється, там на заявку відповідають за три години й одразу надсилають типовий розрахунок, а у відділі Б менеджер чекає на технічний відділ і відповідає наступного дня.
Бенчмаркінг часто плутають із конкурентним аналізом. Конкурентний аналіз вивчає суперників — їхні продукти, ціни, клієнтів, наміри, — щоб вирішити, як із ними змагатися. Бенчмаркінг вивчає процес і шукає того, хто виконує його найкраще; конкурент тут лише один із можливих еталонів. Його результати потрібні й для SWOT-аналізу: «сильна» чи «слабка» сторона має зміст лише в порівнянні з кимось.
Звідки взявся бенчмаркінг: «Ксерокс» і склад L.L. Bean
Наприкінці 1970-х «Ксерокс» швидко втрачала ринок копіювальних апаратів, який сама створила. Як переказує журналіст Джо Флауер (Joe Flower) у вступі до згаданого інтерв'ю, виробничий підрозділ спершу купував і розбирав апарати конкурентів, а потім поїхав вивчати виробництво до японської афілійованої компанії «Фудзі-Ксерокс» (Fuji-Xerox). З'ясувалося, що японські виробники могли продавати апарати за ціною, яка дорівнювала собівартості «Ксерокс», і причина була не в дешевій праці чи субсидіях, а в організації виробництва.
Сам Кемп датує початок кінцем 1979 — початком 1980 року і каже: «Ми вважаємо, що, по суті, винайшли це в „Ксерокс“». Ідеться про формальний процес; у програму якості компанії його включили 1982 року. Слово, як пояснює стаття в Harvard Business Review 1987 року, прийшло з геодезії, де висоти порівнюють із позначкою відомого рівня.
Цю статтю Кемп написав із Френсіс Такер (Frances Gaither Tucker) і Сеймуром Зіваном (Seymour M. Zivan), і в ній описано найвідоміший епізод. Підрозділ логістики й дистрибуції підвищував продуктивність на 3–5 % на рік, а цього було замало: ціни на офісну техніку падали. Найкращу складську роботу він шукав не серед виробників копірів, а будь-де — і знайшов у компанії L.L. Bean, яка не була конкурентом і працювала в іншій галузі. За анотацією статті, вивчення L.L. Bean та інших неконкурентів дало змогу підвищувати продуктивність на 10 % щороку.
1989 року Кемп видав книжку «Бенчмаркінг: пошук найкращих галузевих практик, які ведуть до вищих результатів» (Benchmarking: The Search for Industry Best Practices that Lead to Superior Performance), а підрозділ «Ксерокс» здобув американську Національну премію якості імені Малколма Болдріджа. В описі лауреата сказано, що компанія вимірювала себе приблизно у 240 ділянках і ціллю для кожної був рівень світового лідера незалежно від галузі. Саме це Кемп уважав головним уроком: у власній галузі, казав він, не навчишся нічого, що дасть змогу відірватися від решти. На початку 1990-х, за його словами, понад 80 % бенчмаркінгу «Ксерокс» припадало на інші галузі.
Види бенчмаркінгу: з ким порівнювати
Кемп розрізняв чотири види — за тим, хто є еталоном. Цей поділ повторюють і українські автори, іноді додаючи п'ятий вид, стратегічний, — як у статті Руслана Бойка й Зінаїди Андрушкевич 2026 року про бенчмаркінг на ринку B2B.
- Внутрішній — порівняння однакових процесів усередині компанії. У «Ксерокс» так зіставляли 65 маркетингових округів у США, які мали робити те саме, але працювали по-різному.
- Конкурентний — порівняння з прямими конкурентами. «Ксерокс» спочатку робила це через третю сторону, яка знеособлювала дані.
- Функціональний — порівняння тієї самої функції з компаніями інших галузей. За спостереженням Кемпа, на складі конкурента керівник захищається й пояснює, чому «в нас так не вийде», а на складі автозапчастин дивиться спокійно і вчиться.
- Загальний (generic) — пошук того, хто найкраще виконує окремий процес, хоч би де. Щоб зменшити кількість помилок у рахунках, «Ксерокс» пішла вчитися до банку й компанії кредитних карток.
Є й поділ за глибиною: Global Benchmarking Network розрізняє неформальний бенчмаркінг (розмови з колегами, конференції, читання), порівняння показників і бенчмаркінг найкращих практик, коли знайдену практику ще й упроваджують.
Як провести бенчмаркінг: шість кроків
У Кемпа процес має десять кроків; за його словами, в інших компаній їх дев'ять чи дванадцять, але якщо покласти схеми поруч, вони дуже схожі. Ананд і Кодалі (G. Anand, R. Kodali) 2008 року порівняли описані в літературі моделі: нарахували близько 71 кроку, з яких приблизно 13 повторюються в багатьох авторів, а за основу взяли модель Кемпа. Невеликій компанії досить шести.
- Виберіть один процес. Не «продажі загалом», а, скажімо, шлях заявки від надходження до комерційної пропозиції. Кемп радив починати там, де є сигнал: скарги клієнтів, зависокі витрати, показник, яким ви невдоволені.
- Опишіть, як це робиться у вас, і виміряйте. Розкладіть процес на кроки, порахуйте показники за однаковими правилами й за однаковий період.
- Знайдіть, з ким порівнювати. «Ксерокс» складала перелік із 40–60 компаній різних галузей і скорочувала його приблизно до шести. Невеликій компанії вистачить двох-трьох еталонів, і першим може бути власний найкращий відділ, менеджер або квартал.
- Зберіть дані. Спершу відкриті джерела, потім розмова. Кемп застерігав від «промислового туризму» — поїздок до відомих компаній без підготовки й переліку запитань.
- Порахуйте розрив і знайдіть причину. Розрив — різниця між показником еталона і вашим; причина — практика, що за ним стоїть. Порівнюйте рівнозначне: якщо еталон називає лідом будь-яке звернення, а ви — лише перевірене, зіставляти конверсії не можна.
- Пристосуйте, впровадьте, виміряйте знову. Призначте відповідального і строк. Останній крок у Кемпа — повторне калібрування: еталони теж не стоять на місці.
У прикладі з дистриб'ютором відділ Б перейняв би правило відповідати на заявку того самого дня і типовий розрахунок, а за пів року компанія подивилася б, чи змінилася конверсія. Гарантії, що вона зрівняється з показником відділу А, немає: у регіонів можуть бути різні клієнти.
Де взяти дані для порівняння в Україні
Опублікованого дослідження, де з описаною вибіркою виміряно конверсії, вартість ліда чи цикл угоди українських B2B-компаній, під час підготовки статті знайти не вдалося. Тож джерела доведеться поєднувати.
- Власні дані. CRM (система обліку клієнтів і угод) дає порівняння відділів, менеджерів, каналів і періодів. Це найдоступніший еталон, і визначення в ньому однакові.
- Компанії-неконкуренти. Постачальник із суміжної галузі, що продає тим самим клієнтам, або знайомий власник з іншого регіону. Кодекс поведінки Global Benchmarking Network формулює правило обміну просто: будьте готові дати таку саму інформацію, яку просите.
- Фінансова звітність. За статтею 14 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№ 996-XIV) фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законом; її показують сервіси перевірки контрагентів. Повноту варто оцінювати тверезо: за підрахунком одного з таких сервісів, «Опендатабота», за 2025 рік подано 412 055 звітів — це близько 30 % зареєстрованих компаній.
- Держстат. Відомство публікує рентабельність за видами діяльності (є й банк даних). За січень — червень 2025 року рентабельність операційної діяльності великих і середніх підприємств становила 8,5 %, у виробництві харчових продуктів — 3,9 %, у виробництві машин і устатковання — 20,6 %. Малих підприємств у цій таблиці немає, а розкид між галузями показує, чого вартий «середній» показник.
- Prozorro. Тим, хто продає державним замовникам, відкритий модуль аналітики показує, хто з конкурентів у яких закупівлях брав участь і вигравав.
- Аналітика сайту. Google Analytics порівнює показники сайту з групою ресурсів тієї самої галузі: показує медіану й діапазон між 25-м і 75-м процентилями. Це стосується лише поведінки відвідувачів, не продажів.
Окреме застереження — щодо конкурентів. Обмін із ними цінами, знижками чи собівартістю може підпасти під заборону антиконкурентних узгоджених дій (стаття 6 Закону «Про захист економічної конкуренції», № 2210-III). Згаданий кодекс радить не обговорювати з конкурентами витрат, якщо вони впливають на ціну, і залучати третю сторону, яка знеособить дані. Перед таким обміном звіртеся з чинною редакцією закону й порадьтеся з юристом.
Чому «середні по ринку» цифри — слабка опора
Найпростіше знайти в мережі середню конверсію чи вартість ліда «для B2B» і порівняти із власною. Ось що стоїть за такими цифрами.
Та сама назва — різні величини. Поширену цифру «середня конверсія цільової сторінки — 2,35 %» запустив 2014 року допис компанії WordStream, що продає програми для керування рекламою в Google Ads. У самому дописі сказано, що це медіана, а не середнє; що рахували конверсію рекламних акаунтів Google Ads загалом, а не окремих сторінок; що після відсіву акаунтів із малою кількістю кліків і конверсій лишилися «сотні акаунтів» за три місяці. Компанія Unbounce, яка продає конструктор цільових сторінок, у звіті 2024 року називає медіану 6,6 % — на даних понад 41 тисячі сторінок, зроблених у її сервісі. Обидві цифри описують клієнтів одного продавця, і різняться вони майже втричі.
Результат залежить від того, кого спитали. На початку 2025 року дві поважні установи виміряли, яку частку виручки компанії витрачають на маркетинг. Аналітична компанія Gartner опитала 402 керівників маркетингу в Північній Америці та Європі, здебільшого з компаній із виручкою понад мільярд доларів, і отримала 7,7 %. The CMO Survey — опитування професорки Крістін Мурман (Christine Moorman) з Університету Дьюка, яке підтримують Deloitte й Американська асоціація маркетингу, — зібрало відповіді 281 керівника маркетингу американських компаній і отримало 9,4 %. Усередині цього опитування розкид іще більший: 6,4 % у B2B-компаній, що продають товари, 9 % у B2B-послугах, 15,5 % у компаній, що продають товари споживачам.
Ми бачимо тих, хто вижив. Єркер Денрелл (Jerker Denrell) у статті 2003 року в журналі Organization Science показав: компанії, які можна спостерігати, уже пройшли відбір, а книжки й преса до того ж пишуть переважно про успішних. Через це ризиковані практики здаються пов'язаними з успіхом, навіть коли серед усіх компаній такого зв'язку немає.
До цього додаються інший ринок (майже всі такі дані — зі США) і малі числа: у B2B клієнтів небагато, а угоди тривають місяцями. Якщо у вас, як у відділі Б, дев'ять угод зі 180 заявок, одна угода зсуває конверсію більш ніж на пів відсоткового пункту, і різниця із «середнім» може бути випадковою.
Що показують дослідження: чи працює бенчмаркінг
Метод дуже поширений. В опитуванні консалтингової компанії Bain, проведеному в січні 2009 року серед 1 430 керівників, бенчмаркінг став найуживанішим управлінським інструментом, випередивши стратегічне планування. У дослідженні Global Benchmarking Network 2008 року (452 організації з 44 країн) неформальним бенчмаркінгом користувалися 68 % опитаних, порівнянням показників — 49 %, бенчмаркінгом найкращих практик — 39 %.
З доказами користі складніше. Крістофер Восс (Christopher Voss) із колегами з Лондонської школи бізнесу 1997 року дослідив понад 600 європейських виробничих підприємств і виявив, що бенчмаркінг пов'язаний із кращими операційними показниками: він допомагає тверезіше бачити своє становище, сильні й слабкі сторони. Це зв'язок, а не доведена причина — за тими самими даними, до бенчмаркінгу частіше вдаються підприємства, які й загалом схильні вчитися. Кетрін Касселл (Catherine Cassell) з колегами 2001 року опитала телефоном 100 малих і середніх компаній і ще у 22 провела інтерв'ю: ті, хто користувався бенчмаркінгом, були задоволені результатом, а решта не виявляла до нього інтересу.
Звіт Global Benchmarking Network — організації, яка сама просуває метод, — показує, де він ламається. Лише 30 % опитаних сказали, що понад 60 % їхніх проєктів закінчилися впровадженням знайденої практики; 30 % не дотримувалися жодної методики; 35 % не аналізували або рідко аналізували після проєкту витрати й вигоди. Ґрем Френсіс (Graham Francis) і Джекі Голловей (Jacky Holloway), оглянувши 2007 року літературу про бенчмаркінг, дійшли висновку, що вона переважно описує й радить, а довгострокових наслідків майже ніхто не вивчав.
Найвідоміше заперечення — стратегічне. Майкл Портер (Michael Porter) у статті «Що таке стратегія?» 1996 року писав: що більше компанії займаються бенчмаркінгом, то більше вони схожі одна на одну. Перейняти найкращу практику означає наздогнати, а не вирізнитися; коли всі конкуренти переймають те саме, змагання стає перегонами однією доріжкою, яких ніхто не може виграти.
Як зазвичай розуміють бенчмаркінг — і що тут не так
«Бенчмаркінг — це порівняння з конкурентами»
Конкуренти — лише один із чотирьох видів еталонів. Найвідоміший приклад методу — виробник копірів, який учився складської роботи в компанії з іншої галузі. У конкурентів можна навчитися їх наздоганяти; обганяти вчаться деінде.
«Мета — вийти на середній показник по ринку»
Середнє — не ціль, а часто й не орієнтир. «Ксерокс» рівнялася на найкращого у світі, а не на середнього. До того ж «середнє по ринку» зазвичай виміряно на чужому ринку, на чужій вибірці й за чужим визначенням.
«Зробимо, як лідер, — отримаємо його результат»
Практику пристосовують, а не копіюють. Кемп розповідав, як «Ксерокс» хотіла перейняти в L.L. Bean гарантію повернення грошей. Клієнти відповіли, що їм потрібні не гроші, а справний апарат, — і компанія пообіцяла протягом трьох років міняти апарат власним коштом, доки клієнт не буде задоволений. А робота Денрелла нагадує: те, що практика трапляється в успішних, ще не означає, що успіх дала саме вона.
«Для бенчмаркінгу потрібні чужі закриті дані»
За оцінкою Кемпа 1993 року, близько 98 % потрібної інформації вже було у відкритому доступі. У дослідженні Global Benchmarking Network дані найчастіше збирали на сайтах (так у більшості проєктів робили 59 % опитаних), у літературі (52 %) і на зустрічах із партнерами (51 %). А найдоступніший еталон узагалі всередині компанії.
Бенчмаркінг у невеликій B2B-компанії: що робити на практиці
- Почніть із себе. Порівняйте відділи, менеджерів, канали, квартали. Запишіть визначення кожного показника, щоб наступного разу рахувати так само.
- Беріть один процес і один-два показники. Перелік із двадцяти метрик дає таблицю, а не рішення.
- Шукайте практику, а не число. Головне запитання до еталона — «як ви це робите».
- Зовнішню цифру перевіряйте чотирма запитаннями. Хто рахував і що він продає? На кому: країна, галузь, розмір і кількість компаній? Як визначено показник? Це середнє чи медіана і якого року?
- Обмінюйтеся даними з неконкурентами на рівних. З конкурентами — лише після поради юриста.
- Не зводьте стратегію до наздоганяння. Бенчмаркінг показує, де ви працюєте гірше, ніж могли б; чим ви відрізняєтеся для клієнта, він не скаже — це вже питання стратегії і позиціонування.
Global Benchmarking Network зауважує, що дані для порівняння надто часто збирають — нерідко дорого — і на цьому зупиняються. Бенчмаркінг закінчено не тоді, коли пораховано розрив, а коли змінено спосіб роботи й показник виміряно знову.
Джерела
- Flower, J. (1993). We can do better: An interview with Robert Camp. The Healthcare Forum Journal, 36(1), January–February 1993 (надруковано під назвою «The Source»; копія на сайті автора).
- Tucker, F. G., Zivan, S. M., Camp, R. C. (1987). How to Measure Yourself Against the Best. Harvard Business Review, January 1987 — про статтю: вступ на сайті журналу й анотація у крамниці видавця; повного тексту автор статті не читав.
- Camp, R. C. (1989). Benchmarking: The Search for Industry Best Practices that Lead to Superior Performance. ASQC Quality Press (перевидання: Productivity Press, 2006) — не читано; зміст за сторінкою видавця перевидання.
- Institute for Manufacturing, University of Cambridge. Benchmarking (Decision Support Tools) — чотири види бенчмаркінгу й визначення «Ксерокс» за Camp, R. C. (1995). Business Process Benchmarking. ASQC Quality Press; саму книжку не читано.
- National Institute of Standards and Technology. Malcolm Baldrige National Quality Award 1989 Recipient: Xerox Corporation Business Products & Systems (профіль лауреата).
- Mann, R. S., Abbas, A., Kohl, H., Orth, R., Görmer, M. (2010). Global Survey on Business Improvement and Benchmarking. Global Benchmarking Network (опитування 2008 року).
- Global Benchmarking Network (2025). The Global Benchmarking Network's Benchmarking Code of Conduct. Version 16 March 2025.
- Anand, G., Kodali, R. (2008). Benchmarking the benchmarking models. Benchmarking: An International Journal, 15(3), 257–291 — про дослідження: анотація на сайті видавця.
- Voss, C. A., Åhlström, P., Blackmon, K. (1997). Benchmarking and operational performance: some empirical results. International Journal of Operations & Production Management, 17(10), 1046–1058 — про дослідження: анотація на сайті видавця.
- Cassell, C., Nadin, S., Older Gray, M. (2001). The use and effectiveness of benchmarking in SMEs. Benchmarking: An International Journal, 8(3), 212–222 — про дослідження: анотація на сайті видавця.
- Francis, G., Holloway, J. (2007). What have we learned? Themes from the literature on best-practice benchmarking. International Journal of Management Reviews, 9(3), 171–189 — про дослідження: анотація в репозитарії Університету Вайкато.
- Porter, M. E. (1996). What Is Strategy? Harvard Business Review, November–December 1996.
- Denrell, J. (2003). Vicarious Learning, Undersampling of Failure, and the Myths of Management. Organization Science, 14(3), 227–243 — про дослідження: анотація на сайті Стенфордської школи бізнесу.
- Rigby, D., Bilodeau, B. (2009). Management Tools and Trends 2009. Bain & Company (сторінка видавця).
- Moorman, C. (2025). The CMO Survey: Highlights and Insights Report, 2025 (34th edition). Deloitte, Duke University's Fuqua School of Business, American Marketing Association.
- Gartner (2025). Gartner 2025 CMO Spend Survey Reveals Marketing Budgets Have Flatlined at 7.7% of Overall Company Revenue. Пресреліз, 12 травня 2025 — самого звіту не читано.
- Kim, L. (2014; оновлено 2023). What Is a Good Conversion Rate? It's Higher Than You Think! WordStream (блог продавця; архівна копія).
- Unbounce (2024). Conversion Benchmark Report (сторінка звіту продавця).
- Google. [GA4] Benchmarking. Analytics Help (довідка продукту).
- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, стаття 14.
- Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, статті 5 і 6.
- Державна служба статистики України (2025). Рентабельність операційної та всієї діяльності великих та середніх підприємств за видами економічної діяльності (без урахування банків) за січень — червень 2025 року.
- Опендатабот (2026). Фінзвітність 412 055 компаній в Опендатаботі. 6 березня 2026 (підрахунок сервісу).
- Бойко, Р., Андрушкевич, З. (2026). Бенчмаркінгові дослідження як складова маркетингових досліджень ринку B2B. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки, № 2, 248–254.
- Transparency International Ukraine (2024). Ways to Process Public Procurement via Free BI Prozorro Module. 12 лютого 2024.