ПутівникРозділ 01 · Основи B2B-маркетингу
Що таке B2B-маркетинг: як компанії продають компаніям
B2B-маркетинг — це маркетинг товарів і послуг, які купують не люди для себе, а організації: підприємства, торгові компанії, державні установи. Рішення тут ухвалює група людей, угода триває місяцями, а клієнтів небагато, тож продавця мають знати ще до того, як почнеться закупівля.
Головне коротко
- B2B-маркетинг працює з організаціями: покупців менше, ніж на споживчому ринку, кожна угода більша, а попит залежить від того, що купують кінцеві споживачі.
- Рішення про купівлю ухвалює не одна людина, а закупівельний центр — група працівників із різними ролями, від користувача до того, хто підписує договір.
- За опитуваннями покупців у Північній Америці, Європі й Азії, складна закупівля триває близько року, а до продавців звертаються, коли більшу частину шляху вже пройдено.
- У кожен окремий момент купувати готова лише мала частка компаній, тому маркетинг має і будувати знання про бренд на майбутнє, і працювати з тими, хто вибирає вже зараз.
- Покупець у бізнесі зважує не тільки ціну й характеристики, а й власний ризик: за невдалий вибір він відповідає перед колегами та керівництвом.
Зміст · 7 розділів
B2B-маркетинг (business-to-business, «бізнес для бізнесу») — це все, що компанія робить, аби її товар чи послугу вибрала інша організація: завод, мережа магазинів, банк, лікарня, міська рада. Виробник упаковки продає плівку кондитерській фабриці, розробник — облікову програму логістичній фірмі, юридична компанія — супровід угоди. Покупець тут платить не власними грошима і купує не для себе. Від цього залежить майже все: хто вирішує, скільки часу це триває і як продавцеві варто поводитися.
Цей путівник дає загальну картину: чим ринок організацій відрізняється від споживчого, які бувають покупці, з чого складається робота маркетолога і як оцінюють її результат.
Чим B2B відрізняється від B2C
B2C (business-to-consumer) — це продаж кінцевим споживачам: людям і родинам. Відкритий університетський підручник OpenStax «Principles of Marketing» (2023) зводить відмінності між двома ринками до кількох рис.
- Покупців менше, покупки більші. Споживчий бренд має тисячі чи мільйони клієнтів, промисловий постачальник — десятки або сотні, і кілька найбільших часто дають основну частину виторгу.
- Попит похідний (derived demand). Фабрика купує плівку лише тому, що люди купують цукерки. Невелика зміна споживчого попиту може обернутися різким спадом або стрибком замовлень у постачальників.
- Рішення ухвалюють довше. Підручник наводить приклад лікарні, яка купує томограф: це мільйони доларів, а продаж може тривати місяці або й роки.
- Більше важать особисті продажі, менше — масова реклама.
- Клієнти часто зосереджені в певних регіонах чи галузях.
Купує не людина, а група
Головна відмінність — у тому, хто вирішує. Американські дослідники Фредерік Вебстер (Frederick Webster) і Йорам Вінд (Yoram Wind) у статті 1972 року в «Journal of Marketing» описали закупівлю в організації як процес колективного ухвалення рішень. Групу людей, причетних до цього рішення, називають закупівельним центром (buying center). Це не відділ і не посада, а набір ролей. Сучасні підручники називають шість:
- ініціатор — той, хто першим помітив потребу;
- користувач — той, хто працюватиме з купленим;
- радник (influencer) — фахівець, який формулює вимоги й оцінює варіанти;
- закупівельник — веде переговори й оформлює замовлення;
- той, хто ухвалює рішення, — затверджує постачальника;
- «воротар» (gatekeeper) — контролює, яка інформація і хто з продавців дійде до решти.
Одна людина може грати кілька ролей, а у великій закупівлі на кожну роль припадає кілька людей. Маркетингові матеріали тому готують не для «клієнта взагалі», а для кожної ролі: інженерові потрібні характеристики, фінансовому директорові — розрахунок окупності, користувачеві — певність, що працювати стане легше.
Купівлі бувають різні
Ще 1967 року Патрік Робінсон (Patrick Robinson), Чарльз Феріс (Charles Faris) і Йорам Вінд поділили закупівлі на три ситуації, і цим поділом користуються досі. Проста повторна закупівля — звичний товар у звичного постачальника, як-от папір для офісу. Змінена повторна закупівля — товар знайомий, але компанія переглядає вимоги, умови чи постачальника. Нове завдання — компанія купує щось уперше, не має досвіду і шукає інформацію з нуля. Що новіша закупівля, то більше людей до неї залучено і то більше важить маркетинг; у простій повторній головне — не дати приводу шукати заміну.
Довгий цикл і покупець, який не поспішає до продавця
Свіжі цифри про тривалість закупівель дають переважно опитування постачальників програм і консультантів, тож ставитися до них варто як до орієнтира. За звітом американської компанії 6sense за 2024 рік (покупці з Північної Америки, Європи, Близького Сходу, Африки та Азійсько-Тихоокеанського регіону), закупівля в середньому тривала 11,3 місяця, у ній брали участь 11 людей, а до продавців покупці зверталися, пройшовши майже 70% шляху, — і понад 80% перших контактів починали самі. Дослідницька компанія Gartner 2020 року повідомляла, що на зустрічі з потенційними постачальниками покупці витрачають лише 17% часу, відведеного на закупівлю. Решта йде на власні пошуки та внутрішні обговорення. Подібних відкритих даних про українські компанії нам знайти не вдалося.
Розрахунок і особистий ризик
Закупівля в бізнесі виглядає раціональною: технічні вимоги, порівняння пропозицій, тендер. Проте вирішують люди, і кожен ризикує репутацією чи посадою, якщо вибір виявиться невдалим. Звідси відомий вислів «за купівлю IBM ще нікого не звільнили». Британські дослідники реклами Лес Біне (Les Binet) і Пітер Філд (Peter Field), проаналізувавши рекламні кампанії з британської бази IPA, дійшли висновку, що рішення в B2B лише трохи раціональніші, ніж у B2C. Тому знайомий і надійний на вигляд постачальник має перевагу ще до порівняння цін.
Типи B2B-ринків
Організації-покупці неоднакові, і підручники з маркетингу поділяють їх на чотири групи.
- Виробники купують товари й послуги, щоб зробити з них власний продукт. Це не лише заводи: ресторан чи стоматологічна клініка теж належать сюди.
- Посередники — оптові компанії, дистриб'ютори, роздрібні мережі — перепродують товар, не змінюючи його.
- Державні органи всіх рівнів. Цей ринок називають B2G (business-to-government); купують тут за формальними процедурами.
- Установи — лікарні, університети, благодійні й громадські організації.
Одна компанія може продавати кільком групам одночасно, але для кожної потрібні свої аргументи: виробника цікавить вплив на його продукт, посередника — націнка й оборот, державного замовника — відповідність вимогам.
З чого складається B2B-маркетинг
Стратегія й позиціонування. Спершу вирішують, кому продавати. Профіль ідеального клієнта (ideal customer profile, ICP) описує компанії, яким продукт найкорисніший: галузь, розмір, типова задача. Позиціонування пояснює, чим пропозиція відрізняється від інших.
Бренд. Більшість компаній не купує нічого у вашій категорії просто зараз. Професор Джон Довс (John Dawes) з австралійського Інституту Еренберга — Басса 2021 року назвав це правилом 95–5. Якщо компанії змінюють банк чи юридичну фірму в середньому раз на п'ять років, то протягом року вибирають близько 20% із них, а протягом кварталу — близько 5%. Сам автор наголошує, що це орієнтир, а не точна цифра. Висновок: реклама працює здебільшого на пам'ять — щоб про вас згадали, коли потреба з'явиться.
Цифрові канали. Сайт, пошук, електронна пошта, соціальні мережі, вебінари, онлайн-каталоги — там покупець збирає інформацію сам. В опитуванні McKinsey 2024 року (майже 4000 людей, що ухвалюють рішення про закупівлі, з 13 країн) покупці користувалися в середньому десятьма каналами спілкування з постачальником проти п'яти у 2016-му. На кожному етапі приблизно третина воліла особисту зустріч, третина — дистанційну розмову, третина — самообслуговування.
Лідогенерація (lead generation) — пошук компаній і людей, які виявили інтерес: залишили заявку, завантажили матеріал, прийшли на захід. Такий контакт називають лідом. Ліди оцінюють і передають у продажі, а історію стосунків ведуть у CRM — системі обліку клієнтів.
ABM (account-based marketing, маркетинг ключових клієнтів). Замість широкої аудиторії компанія складає список потрібних їй організацій і готує окрему програму для кожної. Термін запропонувала 2003 року Бев Берджесс (Bev Burgess) з асоціації ITSMA, визначивши його як підхід, за якого окремого клієнта розглядають як самостійний ринок.
Продажі. У B2B угоду зазвичай закриває людина, тож маркетинг і продажі працюють разом: маркетинг готує ґрунт і матеріали, продавці ведуть переговори з усіма учасниками закупівельного центру.
Утримання. Після договору робота триває: упровадження, навчання, підтримка, продовження контракту, продаж суміжних продуктів. Коли клієнтів мало, втрата одного великого помітна одразу.
Як вимірюють результат
Показники зазвичай вишиковують за шляхом покупця: чи знають про компанію потрібні організації, скільки з них звернулося, скільки звернень стало переговорами, скільки переговорів — договорами і на яку суму. До цього додають вартість залучення клієнта, тривалість угоди та частку клієнтів, які лишаються.
Найважче тут — час. Якщо закупівля триває близько року й у ній беруть участь із десяток людей, то заявка, що надійшла сьогодні, може бути наслідком виставки, статті й рекомендації колеги за минулі місяці. Приписати її останньому оголошенню — значить помилитися. Водночас у звіті Біне і Філда наведено опитування LinkedIn, за яким лише 4% B2B-маркетологів вимірюють ефект на відстані понад шість місяців. Тому результат варто оцінювати на двох горизонтах: короткому (заявки, переговори) і довгому (знання бренду серед цільових компаній, частка ринку).
Поширені хибні уявлення
«У бізнесі купують лише розумом»
Вимоги й розрахунки справді важать більше, ніж на споживчому ринку. Але вибирають люди, які зважують і власний ризик, тож довіра, репутація та знайомість постачальника впливають на рішення.
«Реклама має одразу приносити заявки»
За правилом 95–5 більшість тих, хто побачить рекламу, зараз нічого не купує. Вимагати від кожної кампанії негайних продажів — означає говорити лише з малою часткою ринку. Біне і Філд на своїй вибірці оцінили найкращий поділ бюджету приблизно як 46% на бренд і 54% на спонукання до купівлі, але самі називають ці висновки попередніми: кампаній було менше ніж п'ятдесят, переважно британських.
«Досить переконати директора»
Навіть коли останнє слово за керівником, вимоги формулюють фахівці, а користувачі можуть відхилити незручне рішення. Продавець, який говорить з однією людиною, залежить від того, як вона перекаже його аргументи іншим.
«Покупець прийде до нас по інформацію»
Опитування показують протилежне: більшу частину шляху покупці проходять без продавців і звертаються, вже маючи вимоги та короткий список. Щоб до нього потрапити, компанія має бути відомою і мати зрозумілі відкриті матеріали заздалегідь.
Що з цього випливає
B2B-маркетинг — це не окремий інструмент на зразок реклами в соціальній мережі чи холодних дзвінків, а система: зрозуміти, яким організаціям і яким людям у них потрібен продукт, стати для них знайомими до початку закупівлі, допомогти кожному учасникові рішення і не втратити клієнта після договору. Решта статей розділу розбирає ці частини докладніше.
Джерела
- Webster, F. E., Jr., & Wind, Y. (1972). A General Model for Understanding Organizational Buying Behavior. Journal of Marketing, 36(2), 12–19 — прочитано анотацію
- Robinson, P. J., Faris, C. W., & Wind, Y. (1967). Industrial Buying and Creative Marketing. Allyn & Bacon — про книжку: Silk, A. J., & Kalwani, M. U. (1980). Measuring Influence in Organizational Purchase Decisions. MIT Sloan Working Paper
- Dawes, J. (2021). Advertising effectiveness and the 95-5 rule: most B2B buyers are not in the market right now. Ehrenberg-Bass Institute / The B2B Institute
- Binet, L., & Field, P. (2019). The 5 Principles of Growth in B2B Marketing. The B2B Institute (LinkedIn)
- Albrecht, M. G., Green, M., & Hoffman, L. (2023). Principles of Marketing. OpenStax. 4.1 The Business-to-Business (B2B) Market
- Albrecht, M. G., Green, M., & Hoffman, L. (2023). Principles of Marketing. OpenStax. 4.2 Buyers and Buying Situations in a B2B Market
- Principles of Marketing (LibreTexts, за відкритим підручником University of Minnesota). 4.1 The Characteristics of Business-to-Business (B2B) Markets
- Principles of Marketing (LibreTexts, за відкритим підручником University of Minnesota). 4.2 Types of B2B Buyers
- Plotkin, C. L., Stanley, J., & Harrison, L. (2024). Five fundamental truths: How B2B winners keep growing (B2B Pulse 2024). McKinsey & Company
- Gartner (2020). Gartner Says 80% of B2B Sales Interactions Between Suppliers and Buyers Will Occur in Digital Channels by 2025. Press release, 15 September 2020
- 6sense (2024). 6sense Launches 2024 Buyer Experience Report Unveiling Global B2B Buyer Trends. Press release, Business Wire, 9 October 2024 — про звіт: сам звіт не читано
- Rice, M. (2019). Account-Based Marketing Is All About Personalization. Built In — про походження терміна ABM, зі слів Б. Берджесс